Мій Господи, мій Батьку, мій Небесний,
Ти полічив і дні мої і весни,
Порахував усі мої печалі
І виміряв всі віддалі і далі.
Усе в Твоїм знанні і пізнанні,
І навіть те, що бачу я вві сні.
І всі думки мої — святі або гріховні —
Немов написані у Тебе на долоні.
Мій Господи, мій Батьку, мій Всесильний,
Ти мудрістю Своєю непомильний.
Ні серця, ані закутку немає,
Яких Твоє проміння не сягає.
Ти світлом осяваєш всі світи,
Всі таємниці оглядаєш Ти,
Ти зазираєш в душі і безодні,
Немов вони у Тебе на долоні.
Ти знаєш все, мій Вічний, мій Воскреслий.
Даруй мені святі літа і весни,
І помисли ясні, тобі приємні,
І почуття, і наміри взаємні,
Щоб по життю міг радісно іти,
У край, в якому вічно сяєш Ти,
Щоб я розцвів, як сонях на осонні,
І був, як промінь, в Тебе на долоні.
Комментарий автора: Цей вірш входить у цикл "Пісні серця", який Ви можете прочитати на цьому сайті.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Гимн России, старый проект на конкурс - Андрей Рюрик *Когда речь идет о таком жанре как "гимн", то соответствующий текст должен отвечать пониманию различных категорий населения, обозначая то общее, что может их объединять. Для читателей этого сайта такое понятие - Бог. Для многих других категорий граждан объединяющим началом могут представляться различние иные ценности, включая так называемые "общечеловеческие ценности". При этом, обычно забывается, что все эти ценности возникли в древние времена на чисто религиозном мировоззрении. "Человеческие ценности без Бога" - очень недавнее "изобретение", которое, однако, всегда с неизбежностью приводило к катастрофическим результатам. (Начиная от французской революции 18 века и кончая коммунистической и фашистской катастрофами 20 века). Разумеется, понятие веры в Бога подразумевает полную свободу выбора того или иного мировоззрения, включая атеистическое. Без такой полной личной свободы выбора невозможно создать благополучное общество. Поэтому вера в Высший Абсолют - гораздо более демократична, чем, например большевизм или фашизм. Эта вера (а не отдельно взятые конфессии) никому ничего не запрещает. Она дает человечеству большую свободу, чем любая политическая доктрина, партия или даже "самая правильная конфессия". И пусть попробует кто-либо против этого возразить или оспорить это.
(Я, конечно, понимаю, что без объединения в "конфессии" отдельным людям очень трудно было бы ощущать Бога, поэтому не следует меня воспринимать как "врага всяческих конфессий". Это был бы полный абсурд).
