Душепопечитель. В память о возлюбленном брате во Христе Югай Юрие.
Как не хватает нам душевной теплоты
Как одиноко в горести, в жестоком,
- Мире зла и суеты,
В котором нет любви от Бога…
Но чудом даровал Господь
- Нам дар спасения, и тревоги,
Ему мы доверяем вновь
Все скорби, радости, заботы…
И Бог нам братьев ниспослал,
Как ангелов священной воли,
Чтоб всякий страждущий познал
- Успокоенье в Вечном Боге.
Что милость Господа Христа,
Не мимолётна, не суетна!
Она - дарует небеса
Для тех, кто к ней стремится верно.
Кто сердце Господу отдал,
Распяв всю корысть на голгофе,
Кто многим душу открывал
- Деля и счастье и невзгоды…
Кто не жалея времени и сил
Готов помочь, утешить горе,
Кто многих словом укрепил
И добротой утишил боли…
ДА, это редкий Божий дар,
Быть попечителем непросто!
Ведь сердцу нужно сострадать
И полюбить, как Бог лишь может…
* * *
Жизнь наша пар в одно мгновение,
Проходят годы и столетья,
- Но перед Богом живы вечно,
Те - кто пошел на зов небесный…
Комментарий автора: Брат Юрий своей жизнью показал пример искреннего служителя во Христе. Он говорил, что служитель должен быть в первую очередь ДУШЕПОПЕЧИТЕЛЕМ. Все, кому выпало счастье оказаться рядом с ним, чувствовали теплоту его доброты и искренности. Я благодарю Господа, за то, что в последние годы, Он дал мне служить с ним. Ис.57:1 Праведник умирает, и никто не принимает этого к сердцу; и мужи благочестивые восхищаются от земли, и никто не помыслит, что праведник восхищается от зла. Еккл.7:8 Конец дела лучше начала его; терпеливый лучше высокомерного.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
