Звучить питання по усій-
Усій Вселенній, -
А задає його Христос:
Чи ти спасенний?
На чужині їси ріжки,
Чи в ріднім домі?
Дозволь Мені бути Творцем
Твоєї долі!
Мій сину, сину, повернись,
Моя дитино!
Люблю тебе, не сумнівайсь,
І безупинно.
Для тебе місце в домі є,
Мої хороми,
Вертайсь скоріше, повернись,
Вертайсь додому!
Ти ще далеко, знаю Я,
Ще не зі Мною.
Гріхом обплутаний стоїш,
Мов за стіною.
А Я чекаю, все прощу,
До Себе прийму.
Впади сьогодні, сину Мій,
В Мої обійми.
Не блудним станеш зватись ти,
Назвешся рідним.
Рабом не будеш при Мені,
А будеш вільним.
Синочку, прошу, повертайсь,
Бо скоро нічка..
Смертельна ніч без Бога вже…
О,ні! Навічно…
...Не помирай в краю чужім,
В краю без Бога.
Ісус дає спасіння шанс.
Іди до Нього!
Сумніви й гордість спопели. -
Вони для чого?
Невже розділять навіки,-
О, ні!, - від Бога?
"Голосіть, бо близький день Господній, - він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування…" (Біблія, Іс.13:6)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Баллада Атоса - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Мой взгляд, с Надеждой брошенный вдаль грядущего Будущего, ласкают и радуют призрачные очертания Нового мира, в котором живёт Истина, и нет места - злу, порочности и личному несовершенству…
Но, мой слух, уставший от стонов действительности, улавливает в текущем Настоящем, Невыразимую боль тела Человеческого, изъеденного неизлечимыми пороками и тяжкими язвами, соз-ДАННОГО по Образу и Подобию Божьему, но вследствие Недостаточной Духовности и Нравственности, вынужденно обрекающего себя на - Тоску, Страдания и Разложение…
…Того самого мира, в котором Дух - радостно ожидает Избавления и Чуда…
…но, и Того же мира, в котором тело - скорбно готовится к своему последнему Сну…
Когда уже невозможно что-то - исправить и исцелить, остаётся только – Соз-ДАТЬ это заново, учитывая опыт прежних неудач…
